top of page

Медичне обслуговування в закладі дошкільної освіти здійснюється відповідно до:

  • Закону України «Про дошкільну освіту» 

  • Положення про дошкільний навчальний заклад

  • Постанова кабінету Міністрів України від 14.06.2002 №826 «Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах»

  • Спільний наказ МОН та МОЗ України від 30.08.2005  № 432/496 «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі»

  • Статут дошкільного навчального закладу

  • Наказ МОЗ України від 24.03.2016 № 234 «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів»

  • Спільний наказ МОН та МОЗ України від 17.04.2016 №298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» (із змінами) 

Завдання та обов'язки медичної сестри

1. Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров’я.
2. Володіє методами асептики та антисептики.

3. Веде медичну документацію.
4. Бере активну участь в поширенні медичних знань серед населення щодо профілактики захворювань та їх ускладнень.

5.Здійснює контроль за організацією харчування, веде відповідну документацію.

6. Дотримується принципів медичної деонтології.

7. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

 

   Медична сестра закладу керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами органів охорони здоров’я, освіти та науки, здійснює постійний контроль за станом здоров’я дітей, проведенням обов’язкових медичних оглядів дошкільників та працівників, профілактичних щеплень у порядку і в терміни, встановлені МОЗ України, надає невідкладну медичну допомогу вихованцям у разі гострого захворювання або травми, здійснює контроль за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності, санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму; проводить санітарно-просвітницьку роботу серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників дошкільного навчального закладу; веде звітно-облікову медичну документацію в порядку, встановленому МОЗ України.

 

   Медична сестра проводить медичні огляди дітей при прийомі в дошкільний навчальний заклад та здійснює медичний контроль за перебігом періоду адаптації, щоденні огляди дітей щодо виявлення у них ознак захворювань, стосовно виявлення педикульозу, грибкових захворювань та захворювань шкіри.

   Протягом року медична сестра здійснює постійний контроль за організацією рухового режиму дітей, проведенням оздоровчо - фізкультурних заходів і їх впливом на організм дитини, організацією загартування та харчування, забезпечує контроль за дотриманням режиму дня та навчальних навантажень згідно з віком дитини; профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових та вірусних інфекцій, харчових отруєнь, отруєнь рослинами та грибами.

Проводить аналіз стану здоров’я дітей за результатами обов’язкових медичних оглядів, розробляє план оздоровлення, здійснює контроль за виконанням рекомендацій фахівців, інформує батьків і педагогічний персонал про лікувально-профілактичні заходи, проведення яких передбачається, їх результати.

Десять порад батькам від медичної сестри

Порада 1   

З усіх питань щодо здоров’я вашої дитини слід звертатися до лікаря-педіатра, який призначає лікування або при необхідності направляє дитину на обстеження до інших лікарів-фахівців. В особливих випадках, щоб не було затримки термінів початку лікування, при появі перших характерних ознак захворювань рекомендується відразу звертатися до фахівця в даній галузі медицини.

Порада 2 

Якщо ви помічаєте, що ваша дитина у колі своїх однолітків відрізняється незручністю рухів, поганою промовою, якщо у неї бувають непритомність, запаморочення, головні болі, блювота, її закачує у транспорті, необхідно проконсультувати дитину у невропатолога.

Порада 3

Зверніть увагу на поведінку дитини: надмірна рухливість, гіперзбудливість або, навпаки, млявість, стомлюваність, плаксивість, страхи, порушений сон, нав’язливі рухи – це найбільш поширені симптоми психічної напруги ще слабкої нервової системи дитини-дошкільника. При появі цих ознак обов’язково слід показати дитину дитячому психіатру.

Порада 4 

Ваша дитина часто перепитує або не завжди реагує на звернену до неї мову, у неї бувають часті ангіни, втрата голосу, кашель, постійний нежить, якщо дитина спить з відкритим ротом, хропе уві сні, гугнявить при розмові – проконсультуйте дитину у ЛОР-лікаря (отоларинголога).

Порада 5

Якщо у дитини поганий апетит, часто виникає нудота, блювота, порушення стільця (запор, рідкий стілець), болі в животі (до їжі, після їжі), слід звернутися за кваліфікованою допомогою до лікаря-гастроентеролога.

Порада 6 

Звернення за консультацією лікаря-алерголога необхідно в тих випадках, якщо в дошкільному періоді у дитини виникає реакція (висип, набряк, утруднене дихання, раптовий нежить, чхання) на якусь їжу, запахи, пилок квітів, ліки, щеплення.

Порада 7 

Запалення шкіри на різних ділянках тіла (частіше на руках і ногах), що супроводжується почервонінням, сверблячкою, лущенням, ексудацією – можливо, це ознаки хронічного дерматиту або екземи, вилікувати які допоможе лікар-дерматолог. До дерматолога слід звертатися за будь-яких видимих ​​змін стану шкірних покривів, нігтів, волосся.

Порада 8

Якщо ви помічаєте, що дитина прищурює повіки, коли розглядає віддалені предмети, або низько нахиляється над листом альбому або книги, близько сідає до екрану телевізора, якщо вона здалеку (з відстані 5 метрів) не розрізняє дрібні (до 1 см в діаметрі) предмети, необхідно перевірити гостроту зору вашої дитини – зверніться до окуліста (офтальмолога).

Порада 9 

Постійно звертайте увагу на поставу дитини: при ходьбі вона сутулиться, у неї одне плече нижче іншого, лопатки сильно виступають при випрямленій спині; сидячи на стільці, вона помітно прогинається в ту чи іншу сторону, намагається часто міняти позу, низько нахиляється (майже лягає на стіл) під час малювання і т.п. – Обстеження стану хребта повинен зробити фахівець-ортопед.

Порада 10 

Не забувайте про необхідність обов’язкових профілактичних оглядів вашої дитини наступними фахівцями: ендокринологом (попередження захворювань щитовидної залози, діабету, ожиріння, порушень росту), хірургом (виявлення вроджених аномалій), стоматологом (виявлення і лікування карієсу), кардіологом (діагностика порушень функції серця і судин ), логопедом (порушення мови і сприйняття звуків).

Поради батькам
щодо організації харчування дітей вдома

Режим харчування дитини вдома. Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму. Привчайте дитину: – перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу; – під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись; – після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця. Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі. Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним. Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі: – привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо); – виховувати слухняність, пошану до дорослих; – заохочувати висловлювати прохання; – навчати словам ввічливості. Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів. ПРАВИЛА ХАРЧУВАННЯ ДИТИНИ ВДОМА Їжа повинна бути різноманітною і складатися з різних продуктів. Корисно їсти молочні продукти, рибо, м’ясо, багато різних овочів та фруктів. Овочі та фрукти треба їсти лише добре вимитими. Не захоплюйтеся надмірно солодощами, мучними виробами, жирною та солоною їжею. Їсти треба 4 рази на день в один і той самий час. Якщо дотримуватися цього правила, то перед їжею з’явиться апетит, їжа буде краще засвоюватись. Користь від цього має весь організм. Вранці обовязково повинен бути сніданок, а вечеря за дві години до сну. Їсти треба повільно, добре пережовуючи. Нехтування цим правилом спричиняє шлунково-кишкові захворювання. Не можна переїдати. Переїдання є причиною багатьох захворювань. Дитяча тарілка здорового харчування Різноманітна їжа — це ключ до здорового й збалансованого харчування. Адже кожний продукт харчування має унікальну суміш поживних речовин (вуглеводи, білки та жири), вітамінів, макро- та мікроелементів. Дитяча тарілка здорового харчування — це путівник, який підказує найліпший шлях до правильного харчування. Одну половину тарілки наповніть кольоровими овочами і фруктами (їх також можна використовувати для перекусів), а другу — цільнозерновими продуктами харчування та тими, що містять корисні білки, у співвідношенні 50:50: Жири — це необхідна складова раціону дитини. Однак пам’ятайте, найважливіше — це типи жирів, а не їх кількість. Регулярно давайте дитині продукти харчування із вмістом корисних ненасичених жирів — риба, горіхи, насіння та корисні рослинні олії. Обмежте в раціоні їжу з високим вмістом насичених жирів та уникайте шкідливих трасжирів (із частково гідрованих олій, наприклад маргарину). Молочні продукти харчування потрібні в меншій кількості. Давайте дитині воду, коли вона активно рухається. Правильне харчування поєднуйте з фізичними навантаженнями протягом дня Фокусуйтеся на якості харчування.

Куточок здоров’я
Звертаємо увагу, що останнім часом в окремих областях України фіксуються спалахи захворювання на вірусний гепатит.
                  Гепатит А: шляхи передачі, симптоми та як вберегтись від цього захворювання

    Вірусний гепатит А (ВГА) гостре вірусне інфекційне захворювання печінки.
Джерелом інфекції є хвора людина. Вірус гепатиту А передається:
      • внаслідок вживання забруднених харчових продуктів або води;
      • через забруднені предмети побуту тощо;
      • через недотримання особистої гігієни;
      • у сім’ях, коли інфікована людина готує їжу для всіх членів сім’ї.

                              Симптоми гепатиту А та інкубаційний період
    Інкубаційний період вірусного гепатиту А зазвичай триває від 15 до 50 днів (в середньому 1 місяць). Серед найпоширеніших симптомів:
      • слабкість та втомлюваність;
      • підвищення температури тіла;
      • втрата апетиту;
      • діарея;
      • блювота;
      • неприємні відчуття в животі;
      • важкість у правому підребер’ї;
      • потемніння сечі;
      • жовтяниця (пожовтіння склер, вуздечка язика, м’якого піднебіння, шкіри).
     Після перенесеного захворювання на ВГА формується довічний імунітет.                                                  
                                                 
Профілактика гепатиту А
    Вберегтися від захворювання допоможуть прості щоденні правила:
    • миття рук:  1. перед вживанням їжі;
                          2. після кожного відвідування вбиральні;
                          3. після відвідування місць масового перебування людей,
                             громадського транспорту та прогулянок на вулиці;
                          4. після контакту з забрудненими поверхнями та предметами.
    • вживання лише безпечної води (бутильованої, кип’яченої);
    • миття овочів та фруктів чистою водою;
    • дотримання протиепідемічного режиму.
                                                
Вакцинація від гепатиту А
       Для профілактики інфікування ВГА існує безпечна та ефективна вакцина. Вона є рекомендованою, тобто не включеною до Національного календаря щеплень. Придбати її можна в аптеках. Важливо отримати щеплення проти гепатиту А дорослим, які працюють у закладах громадського харчування, на підприємствах харчової промисловості, водоочисних та каналізаційних спорудах

          COVID-19

Чи варто носити медичну маску?

      Використовувати медичну маску рекомендується, якщо у вас є такі симптоми, як кашель або чхання, для захисту інших. Якщо у вас немає таких симптомів, не потрібно носити маску. Якщо ви використовуєте маски, їх необхідно носити та утилізувати належним чином, щоб забезпечити їх ефективність та уникнути підвищеного ризику передачі вірусу. Самого лише використання масок недостатньо для того, щоб зупинити інфекцію. Окрім носіння маски, слід часто мити руки, прикривати рот під час чхання та кашлю та уникати тісного контакту з будь-ким, хто має симптоми застуди чи грипу (кашель, чхання, лихоманка).

Чи діє COVID-19 на дітей?

     Це новий вірус, і ми поки що недостатньо знаємо про те, як він діє на дітей чи вагітних жінок. Ми знаємо, що вірусом можуть заразитися люди будь-якого віку, але поки що зафіксовано небагато випадків інфікування COVID-19 серед дітей. Вірус є летальним у рідкісних випадках, поки що в основному серед людей похилого віку, які раніше мали проблеми зі здоров’ям.

Що робити, якщо у моєї дитини проявляються симптоми COVID-19?

     Зверніться до лікаря, але пам’ятайте, що в Північній півкулі нині сезон грипу, і симптоми COVID-19 (такі, як кашель або лихоманка), можуть бути схожими на симптоми грипу або звичайної застуди – захворювань, які трапляються набагато частіше.

     Продовжуйте дотримуватися гігієни рук, як-от регулярно мийте руки, дотримуйтесь кашлевого етикету, графіку вакцинації для вашої дитини, щоб ваша дитина була захищена від вірусів та бактерій, які викликають інші захворювання. Як і у випадку з іншими респіраторними інфекціями, такими як грип, якщо у вас або вашої дитини є симптоми, негайно звертайтеся до лікаря і намагайтеся уникати відвідування громадських місць (робоче місце, школа, громадський транспорт), щоб вірус не поширювався на інших.

Що робити, якщо у члена моєї сім’ї проявляються симптоми?

    Якщо у вас або у вашої дитини спостерігається підвищення температури, кашель або утруднене дихання, вам слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо ви їздили в регіони, де виявлено випадки інфікування COVID-19, або якщо ви були в тісному контакті з тими, хто приїхав з одного з цих регіонів і має респіраторні симптоми, подумайте про те, щоб повідомити свого лікаря про це заздалегідь.

Загартування дітей дошкільного віку

Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування значних зусиль на формування міцного здоров’я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи, зокрема: прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди; провітрювання дитячої кімнати та спальні; обливання; обтирання; вмивання прохолодною водою. У загартуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, вихователям та медичним працівникам слід уважно спостерігати за дитиною. Загартовувати – це означає систематично, багаторазово, дозовано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіологічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури. Головне завдання батьків у процесі загартування – створювати для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміцнити вроджені захисні сили організму. Коли і як починати загартовувати дитину? Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетворяться на спосіб життя дитини. Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здорова, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних процедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вимити шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником. Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не має перевищувати +18…+20 ̊С, а вода для умивання – не вище ніж +17 ̊С. Провітрювати кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження – уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці. Загартовування водою слід проводити поступово – через кожні 5-7 днів знижувати температуру води на 1 ̊С, водночас уважно стежити за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури. Iноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зокрема у зв’язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно відновити, проте продовжувати за температури води не нижче +23 ̊С і меншої тривалості самої процедури. Які способи загартовування рекомендувати батькам дошкільників? Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи загартування.Одягати дитину відповідно до температури повітря.Одяг дитини необхідно добирати відповіднодо погодних умов і рівня її фізичної активності. Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла. Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає. Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помешканні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахлю чи ламінату, застеленому на бетонну плиту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.Гуляти на свіжому повітрі за будь-якої погоди. Важливим способом загартування є прогулянки на свіжому повітрі. Уже з перших днів життя дитині необхідно хоча б декілька годин перебувати надворі. Вплив сонячного проміння – головне джерело вітаміну D, який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто якомога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля будинку басейн, у якому дитина плескатиметься. Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря. Приймати спільно з дитиною повітряні ванни. Повітряні ванни – це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 ̊С…+18 ̊С. При цьому дитину одягають лише в білизну. Приймати повітряні ванни починають за температури +18 ̊С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 ̊С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10…+12 ̊С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі. Ходити босоніж. Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщенні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріжка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимом з виступами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно впливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам’яної солі. Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» – прогулянка сухим рушником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки. Обливати дитину водою. Запорукою міцного здоров’я є водне загартовування. Корисно в кінці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холоднішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури води поліпшує тонус її м’язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообігу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав. Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований. Проводити обтирання тіла. Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підготовкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волохатою рукавичкою до почервоніння шкіри. Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 ̊С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім – руки і ноги Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1 ̊С, доки вона не буде +15 ̊С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині неприємний , можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 ̊С. Такі обтирання потрібно проводити впродовж року. Простим і доступним способом підвищення імунітету є спеціальний гартувальний масаж, що проводять у чотири етапи: Тиждень Засоби для розтирання дитини Перший Суха рукавиця Другий Волога рукавиця,змочена в теплій воді Третій Волога рукавиця, змочена водою нижчої температури Четвертий Масажна щітка Привчати дитину до обливання. Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку обливати прохолодною водою лише ніжки, потім – по пояс. Коли такі процедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання. Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на одне плече дитини і стільки ж на інше. Можна також застосовувати душ. Температуру води спочатку встановлюють +33…+32 ̊С, а через 5-7 днів знижують на 1 ̊С, поступово доводячи до +20 ̊С. Після обливання тіло дитини розтирають до почервоніння шкіри Загартовувати дитину купанням. Одним з найліпших способів загартування є купання. Починати купання дітей слід за температури води не менше ніж +18 ̊С. Перших 2-3 купання дуже короткі: достатньо лише увійти у воду і пірнути 2-3 рази. Після купання слід добре розтерти тіло дитини рушником. Наступного разу тривалість перебування дитини у воді зростає до п’яти хвилин. Потім час купання слід поступово довести до двадцяти хвилин. Якщо у воді або після виходу з неї дитині холодно, у неї «гусяча шкіра», посиніння губ і тремтіння, то купання було занадто тривалим. Мити ноги дитини холодною водою. Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хвилин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить +34…+35 ̊С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 ̊С, доводячи її до +15 ̊С і навіть до +10 ̊С. Під час миття ніг потрібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ретельно розтирають ноги рушником. Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання – розпочинають систематичне проведення процедури з теплішої води. Протипоказання до загартування дошкільників. Якщо дитина захворіла чи погано почувається , то загартовування слід припинти, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні протипоказання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не проводять за сильного вітру і несприятливої погоди. Якщо дитина тремтить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити. Протипоказання для прийняття сонячних ванн є: температура повітря вище +30 ̊С; усі форми диспепсії; кишкові інфекційні захворювання; гострі запальні захворювання; Можливість прийняття сонячних ванн при туберкульозі легень вирішує лікар залежно від перебігу хвороби і стану хворого. Купатися та плавати в басейнах та у відкритих водоймах заборонено у разі епілепсії або епілептичного синдрому, захворювання нирок, активної форми туберкульозу. Також не дозволяють купатися дітям з підвищеною температурою тіла та з гострими захворюваннями шлунково-кишечного тракту. Розпочавши загартування дитини, не варто чекати дуже швидкого результату. Лише систематичне проведення процедур зміцнить її здоров’я. Наостанок слід наголосити, що процедури загартування мають викликати у дитини приємні відчуття, тому дуже важливо знайти до дитини індивідуальний підхід.

На які ліки потрібен рецепт? - Пояснення МОЗ

        З квітня рецептурні препарати в аптеці можна бути отримати не лише за паперовим, а і за електронним рецептом.

         Рецептурними є близько 60% зареєстрованих в Україні лікарських засобів, саме на них потрібен рецепт лікаря. Решту ліків, які не потребують обовʼязкового призначення лікарем, ви зможете, як і раніше, придбати в аптеці без спеціального рецепта.

        Як же дізнатися, на які ліки потрібен рецепт та чому він взагалі потрібен – розповідає МОЗ.

ЧИ ОЗНАЧАЄ ЦЕ, ЩО ДЛЯ ПРИДБАННЯ ВСІХ ЛІКІВ ПОТРІБЕН РЕЦЕПТ?

        Ні, МОЗ не розширює перелік рецептурних ліків та не робить всі лікарські засоби рецептурними. Тобто всі ті ліки, що й раніше підлягали відпуску за рецептом лікаря, з квітня можна буде отримати, скориставшись електронним рецептом.

 

ЯКІ ЛІКИ Є РЕЦЕПТУРНИМИ?

        Рецептурні ліки – лікарські засоби, які підлягають відпуску виключно за призначенням лікаря та призначаються на спеціальних рецептурних бланках.

Цей перелік може включати зокрема:

  • антибіотики;

  • протисудомні засоби;

  • гормональні препарати (у тому числі й протизаплідні);

  • препарати для лікування артеріального тиску, серцевих хвороб;

  • деякі антигельмінтні препарати;

  • деякі антигістамінні засоби;

  • кроворозріджуючі препарати;

  • антидепресанти, нейролептики та релаксанти;

стероїдні лікарські засоби;

  • деякі ліки проти болю, кашлю, заспокійливі.

         Якими б звичними та безпечними не здавалися ці ліки, їх застосування несе підвищений ризик. Неправильне вживання цих ліків може спричинити виникнення серйозних побічних ефектів, викликати залежність чи нести ризик зловживання.

           Також до таких лікарських засобів відносять ліки, прийом яких передбачає регулярний моніторинг показників стану здоровʼя пацієнта та корекцію плану лікування.

           Саме тому призначати їх має тільки лікар. Адже лише медичний працівник може підібрати коректну діючу речовину, дозування та тривалість прийому ліків, які є безпечними та ефективними саме для вас, та запобігати можливим негативним наслідкам.

ЯК ДІЗНАТИСЯ, ЧИ Є КОНКРЕТНИЙ ЛІКАРСЬКИЙ ЗАСІБ РЕЦЕПТУРНИМ?

         Для цього достатньо перевірити інструкцію лікарського засобу. Інструкції всіх без винятку лікарських засобів містять вичерпну інформацію про медичне застосування лікарського засобу та його категорію (умови) відпуску.

Знайти інструкцію потрібного препарату ви можете, скориставшись сервісами онлайн-аптек, або ж сайтом Державного реєстру лікарських засобів України.

Для цього необхідно:

  • У пошуковому рядку ввести назву лікарського засобу або його міжнародну непатентовану назву (іншими словами – діючу речовину).

  • Відкрити реєстраційне посвідчення відповідного лікарського засобу (крайня ліва колонка в таблиці).

  • У профілі лікарського засобу знайти рядок «Умови відпуску».

  • Якщо в інструкції зазначено «За рецептом», для відпуску такого лікарського засобу в аптеці потрібен рецепт від лікаря.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО Я ПРИЙМАЮ РЕЦЕПТУРНИЙ ЛІКАРСЬКИЙ ПРЕПАРАТ НА РЕГУЛЯРНІЙ ОСНОВІ?

       Безумовною перевагою е-рецепта є те, що на відміну від паперового рецепта, вам не потрібно щоразу звертатися до лікаря на прийом для того, щоби отримати рецепт на ліки. Це можна буде зробити дистанційно.

       Повторний електронний рецепт на ліки можна буде отримати дистанційно, якщо ваше лікування є тривалим, ви маєте хронічне захворювання або якщо вам потрібно продовжити курс лікування.

       Для цього в системі обовʼязково має бути зафіксований діагноз та перше призначення від вашого лікуючого лікаря. Так призначення ліків завжди будуть доступні у вашому смартфоні.

       Саме тому важливо завчасно перевірити інструкцію лікарських засобів, які ви вживаєте, та у разі якщо вони рецептурні – подбати про отримання відповідного рецепта у свого лікуючого лікаря у квітні для того, щоби надалі зручно та безперешкодно придбати ліки в аптеці.

       Цей матеріал підготовлений на підставі останніх висновків лікарів. Матеріал має виключно загальноінформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу або отримання медичних порад обов'язково зверніться до лікаря.

bottom of page