Заклад дошкільної освіти
№11 "Дзвіночок" м. Фастів
День вишиванки є традиційним святом у закладах дошкільної освіти.
16 травня працівники всіх дошкільних навчальних закладів та діти у різнокольорових вишиванках з піднесеним, святковим настроєм розпочали цей день.
День вишиванки відзначають щорічно в третій четвер травня. У цей день всі українці одягають вишиті сорочки та сукні, бо вишиванки є символом єднання, солідарності і підтримки. Сьогодні українська вишиванка всюди: без неї не обходиться жодне національне свято, вона є візиткою нашої країни, невід’ємним елементом гардеробу майже кожної жінки.
Кольоровими нитками вона вплетена у наші традиції, з давніх-давен слугує оберегом. І найважливіше те, що українська вишиванка, маючи вікову історію, не втратила своєї популярності і до сьогодні.
З великою радістю долучилися до цього свята всі вихованці та працівники нашого закладу. Серце переповнялося радістю та гордістю за наших маленьких україночок та українців, коли весь садок замайорів розмаїттям кольорових вишиванок. Цього дня діти, педагоги, працівники – усі прийшли на свято вишиванки у барвистих сорочках.
Педагоги закладу з вихованцями провели цікаві, різноманітні заходи: розваги, народні ігри, бесіди. Малюки розглядали ілюстрації та слухали вірші. Із старшими дошкільниками проведено роботу на розвиток творчих здібностей.
Протягом дня з дітьми кожної групи проводились цікаві заняття, присвячені ознайомленню з українською вишиванкою, традиціями її створення та носіння, з історією української вишивки, про значення кольорів та символів. Тож, в цілому, святковий день видався напрочуд змістовним, інформативним та пізнавальним.
Це свято, яке об’єднує всіх українців. Завдяки організації таких заходів ми вчимо дітей пам’ятати про своє коріння, виявляти бажання гідно носити вишиванки, любити Україну, єднатися, бо ми всі – одна родина. Бережімо, пам’ятаймо та пропагуємо українську вишиванку, єдину і неповторну. Адже ми українського роду, а йому нема переводу.
Переходьте за посиланням і Ви матимете можливість помилуватися колективом та вихованцями «Дзвіночка» - справжніми патріотами своєї України.
 |  |
|---|---|
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 | |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |
В світлі останніх подій, які відбулися в країні Україна змінилась, але не всі розуміють, що доля країни та доля українського народу залежить від нас самих.
В умовах українських реалій, коли багато речей викликають у суспільстві негативне ставлення, виховувати справжніх патріотів дуже складно.
26 квітня та 30 квітня 2024 р. у групах старшого дошкільного віку "Соняшник" та "Сонечко" відбулась спортивно - патріотична гра "Сокіл ("Джура")". Гру було проведено з метою національно-патріотичного виховання дітей на засадах національної гідності, високої самосвідомості, активної громадської позиції, здорового способу життя, традицій українського народу.
Цікаві та різноманітні конкурсні завдання підготували вихователі Бережна Римма Петрівна, Химич Ніна Василівна та музичний керівник Лузяніна Валентина Володимирівна. Традиційні конкурси, спортивні естафети, "нагодуй козака", стрибки в мішках – це ще не весь перелік конкурсної програми.
-
Інтелектуальна гра-вікторина «Відун»
-
Надання домедичної допомоги та транспортування потерпілого «Рятівник»
-
Метання мішечків у ціль
-
Козацькі забави: «Перетягування линви», «Стрибання у мішках», «Стрибки по пеньках»
Дошкільнята з великою відповідальністю поставились до конкурсних змагань. Завзято змагалися в силі, спритності та кмітливості. Від участі в змаганнях отримали піднесений настрій і море позитиву. Команди були нагороджені подарунками, медалями.
 |  |  |
|---|---|---|
 |  |  |
 |  |
«Найбiльше i найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, i своï сподiванки, розум, досвiд, почування».
Панас Мирний
Завдяки мові та мисленню суспільство здатне змінювати навколишній світ. Недарма українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети, а її звучання неймовірне. Безумовно, мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову. З року в рік наша мова збирає все більше справжніх прихильників.
Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни. Українська мова одна з найкрасивіших мов.
Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній
вимовляється, –
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова – основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!
Дмитро Білоус
В нашому ЗДО проведений День української писемності та мови, метою якого було донести до дітей красу та багатство української мови, формувати відчуття краси рідної мови. У всіх вікових групах пройшли заняття з теми: «Я – українець, моя рідна мова – українська».
Педагоги упродовж дня провели цікаві заходи з дітьми, ознайомили дітей з поетами та письменниками, які прославили Україну, подорожували українськими народними казками, сторінками українських народних пісень, колискових, потішок, ігор. Діти із великим бажанням слухали та розповідали вірші Т.Г. Шевченка; прослуховували у записах українські пісні, розучували нові українські ігри; читали та драматизували українські народні казки.
Ми всі спілкувалися тільки українською мовою!
Педагоги намагалися донести до дітей красу та багатство української мови; збагатили знання про рідну Україну, словниковий запас дітей; виховували глибокі почуття любові до рідної мови, рідного краю, його традицій, бажання берегти свою національну культуру, бути патріотами своєї держави.
ЗДО вітає всіх з цим чудовим святом! Мова у нас багата, мелодійна, щира, як і душа українського народу. Тому треба любити рідну мову, берегти й захищати, як найкоштовніший скарб. Адже кожен народ відбувся лише тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.
Не будьмо байдужими, спілкуймося українською!
